Впровадження концепції мовної освіти

Книги — це інструмент прищеплення мудрості.
Я. Каменський

Визначальною рисою всіх програмних документів нашої держави у галузі освіти є орієнтація школи на особистість учня. В «Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті» наголошується на створенні умов для розвитку, самоствердження й самореалізації особистості, для формування покоління, здатного навчатися протягом життя.

Особливе значення в реалізації поставлених завдань відводиться шкільним предметам гуманітарного циклу, зокрема «Українському читанню», головна мета якого полягає в розширенні горизонтів літературної освіти, залученні школярів до вершинних досягнень світової культури, вихованні читача, здатного до сприйняття літературного твору як мистецького явища та усвідомлення його художньої своєрідності.

Виокремлення літературного розвитку школярів як однієї з вагомих теоретичних проблем сучасної методичної науки пов’язане з особливим значенням літератури для духовного розвитку особистості, її самоствердження та самореалізації.

Так 08 травня 2014 року до навчального закладу завітати науковці: Митник Олександр Якович – доктор педагогічних наук, професор кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, Тетяна Петровська - поетеса, вчитель-методист, відмінник освіти України, лауреат літературної премії  «Гілка Золотого каштана». Працює заступником директора з навчально-виховної роботи Київської обласної Малої академії наук учнівської молоді і викладає уроки поетики за авторською програмою для учнів початкових класів у Софіївсько-Борщагівській школі. Автор збірок лірики, книжок віршів для дітей, методичних посібників, пісень, створених у співтворчості з композиторами. Голова первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка «Розвиток образного мовлення на уроках літературного читання»

Під час семінару вчителями було з’ясовано, що важливою  особливістю словесної творчості молодших школярів є її тісна взаємодія зі сприйняттям творів художньої літератури – невичерпним джерелом збагачення мовлення образними засобами. Взаємозв'язок процесів сприйняття і творчості дослідники, перш за все, вбачають у тому, що ці обидва види діяльності вимагають спеціального цілеспрямованого розвитку. Лише за цих умов можливе  образне сприйняття учнями художнього тексту і перенесення ними засвоєних знань у свої твори.

Через поетичні образи художня література відкриває і пояснює дитині життя природи і суспільства, складний світ людських стосунків, сприяє її мовленнєвому розвитку, даючи  зразок правильної літературної мови. Відтак основою роботи під час читання та аналізу художнього твору є осягнення поетичного слова і образу. Саме через слово, яскраве, емоційне, максимально насичене, передає поет свої життєві враження.