Звіт про завершення І (організаційного) етапу
ЗВІТ
про завершення І (організаційного) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою «Психолого-педагогічний супровід формування соціально успішної особистості учня початкової школи» на базі закладів загальної середньої освіти міста Києва
за вересень 2018 р. – серпень 2019 р.
Відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000 року № 522, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 року за № 946/5167 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 11 липня 2017 року № 994), наказу Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2018 року № 887 на базі закладів загальної середньої освіти (ЗСО) міста Києва проводиться дослідно-експериментальна робота за темою «Психолого-педагогічний супровід формування соціально успішної особистості учня початкової школи».
Основними завданнями І (організаційного етапу експерименту визначено:
♦ Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.
♦ Сформувати тимчасову творчу групу, підготувати її до роботи в умовах експерименту.
♦ Забезпечити організаційні, нормативно-правові та психолого-педагогічні умови для здійснення дослідно-експериментальної діяльності.
♦ Провести інструктивно-методичні наради з учасниками експерименту.
♦ Забезпечити підготовку до навчання учасників експерименту шляхом проведення проблемно-цільових, науково-теоретичних, теоретико-методичних семінарів, круглих столів за темою експерименту.
♦ Створити інформаційну базу даних з проблеми формування соціально успішної особистості учня початкової школи.
♦ Створити діагностичний інструментарій, спрямований на виявлення стану сформованості соціально успішної особистості учня початкової школи; стану готовності вчителя, батьків до формування названої особистості.
З метою забезпечення у кожному ЗСО розвивального освітнього простору, комфортних психолого-педагогічних умов роботи, згуртованості педагогічного колективу, цілісності результатів дослідження було створено науково-методичну раду, членами якої є директори всіх експериментальних ЗСО та науково-педагогічні працівники Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка та НПУ імені М.П.Драгоманова. У кожному ЗСО творчою групою є повний склад методичного об’єднання вчителів початкової школи.
Науковим керівництвом було виокремлено систему базових понять дослідження, а саме: «успіх особистості у соціумі», «соціальний інтелект», «емоційний інтелект», «інтелектуальні уміння», «проблемне навчання». Зміст названих понять, стан розробленості проблеми у психолого-педагогічній літературі презентовано науково-педагогічними працівниками, які є членами ради, у межах теоретичних семінарів. Названі семінари проводилися у кожному закладі окремо. У межах кожного семінару педагогічний колектив кожного закладу робив певні висновки і пропозиції, які було узгоджено у процесі роботи регіонального науково-практичного семінару «Формування соціально успішної особистості молодшого школяра в освітньому процесі колегіуму «Олімп»: реалії і перспективи». У роботі названого семінару взяли участь науково-педагогічні працівники Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, факультету педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, представники педагогічних колективів експериментальних закладів загальної середньої освіти.
Узгоджені висновки представлено у процесі презентації аналізу психолого-педагогічної літератури. Детальний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження висвітлено у публікації:
У названій статті представлено інформаційну базу даних з проблеми формування соціально успішної особистості учня початкової школи.
У межах названого семінару було презентовано передовий педагогічний досвід колегіуму «Олімп», зокрема, презентовано засоби побудови розвивального освітнього середовища та авторський досвід щодо розвитку емоційного інтелекту молодших школярів і підлітків.
З метою вивчення стану розробленості проблеми, створення авторської моделі соціально успішної особистості учня початкової школи та готовності вчителя, батьків до формування названої особистості було проаналізовано психолого-педагогічну літературу. Встановлено, що відсутнє визначення названого поняття та готовності до формування даного феномену. Проте у багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідженнях розглядаються чинники досягнення успіху у навчанні, провідним з яких є розвиток мислення і мовлення. В окремих дослідженнях психологів і педагогів Ю. Бабанського, Н. Бібік, В. Давидова, Б. Ельконіна, Л. Занкова, Г. Костюка, Г. Люблінської, Ж. Піаже, С. Рубінштейна, О. Савченко, Р. Стернберга, Е. Торндайка, Р. Форстейна та інших розкрито основні етапи та рушійні сили розвитку мислення взагалі та, зокрема, поняттєвого, яке ототожнюється з логічним, подаються загальні вимоги до шкільної освіти та навчальних програм. В. Осинська, С. Саранцев, З. Слєпкань, С.Сисоєва, Н. Тарасенкова переконують про необхідність розвитку у тандемі творчого та дивергентного мислення учнів у процесі навчання, формування творчої особистості, доводять, що саме така особистість може досягти успіху у соціумі. Д. Гілфорд виокремлює ознаки творчого і дивергентного мислення особистості. М. Смульсон у своєму дисертаційному дослідженні презентує психолого-педагогічні параметри інтелектуально-насиченого тренінгового середовища, технології інтелектуального тренінгу та їх розвивальний вплив, розробляє систему інтелектуального тренінгу юнаків та радить її впроваджувати у процесі навчання учнів старшого шкільного віку. Проте результати спостереження уроків у початковій і середній школі як з дисциплін гуманітарного, так і природничо-математичного блоків у закладах середньої освіти свідчать, що більшість учнів молодшого шкільного і підліткового віку, маючи ґрунтовні знання з основ наук, вміючи безпомилково розв’язувати складні творчі завдання, не завжди можуть чітко, послідовно та аргументовано доводити власну думку, послідовно розмірковувати, встановлюючи причинно-наслідкові зв’язки, виділяти з потоку інформації головне і другорядне. У межах теоретичних семінарів було зроблено висновок 1: названі вміння необхідно розвивати вже у початковій школі у процесі проблемно-пошукових діалогів між вчителем та учнями та останніх між собою. Чинником розгортання проблемно-пошукових діалогів є проблемне навчання. На думку О. Матюшкіна та М. Махмутова суть проблемного навчання полягає у створенні проблемних ситуацій та їх розв'язанні у процесі спільної діяльності вчителя й учнів. Вчитель спрямовує пізнавальну діяльність учнів, виводить їх на "відкриття" нового правила, закономірності, способу розв'язання задачі тощо. У межах теоретичних семінарів було зроблено висновок 2: проблемно-пошуковий діалог має домінувати в освітньому процесі; у таких діалогах з метою становлення успішної у соціумі особистості молодшого школяра окрім мислення і мовлення важливо розвивати уміння конструктивно взаємодіяти з іншим (соціальний інтелект) та уміння розуміти емоції свої та інших, управляти власними емоціями (емоційний інтелект). Емоційний інтелект є складовою соціального інтелекту. У нашому дослідженні взято за основу визначення емоційного інтелекту, запропоноване Пітером Салоуейєм і Джоном Майєром. На думку вчених емоційний інтелект є здатністю сприймати і розуміти прояви особистості, що виражаються в емоціях, управляти емоціями на основі інтелектуальних процесів. Іншими словами, емоційний інтелект, на їхню думку, включає в себе 4 частини: 1) здатність сприймати або відчувати емоції (як свої власні, так і іншої людини); 2) здатність направляти свої емоції в допомогу розуму; 3) здатність розуміти, що виражає та чи інша емоція; 4) здатність управляти емоціями.
Отже, у результаті теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури педагогічними колективами експериментальних ЗСО було прийнято рішення: вивчення курсів: «Логічний калейдоскоп» (1 клас), «Логіка» (2 – 4 класи) (автор: Митник О.Я.) сприяє одночасному розвитку пізнавальної та соціальної сфер особистості молодшого школяра. Знання і уміння, які учні набувають на уроках логіки є механізмом розвитку соціального та емоційного інтелекту. Також на уроках з дисциплін гуманітарного та природничо-математичного циклів планується впроваджувати систему завдань з логічним навантаженням та завдання комбінованого характеру. Було також прийнято рішення: розвиток соціального та емоційного інтелекту, що є підґрунтям становлення соціально успішної особистості молодшого школяра, здійснювати і у позакласній роботі. З цією метою розробити курс для учнів початкової школи «Мої емоції» (відповідальна: Ю.О. Святенко, кандидат психологічних наук).
Спільно з Українським НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України було створено діагностичний інструментарій, спрямований на виявлення стану сформованості соціально успішної особистості учня початкової школи; стану готовності вчителя, батьків до формування названої особистості.
Враховуючи, що соціально успішна особистість молодшого школяра інтегративне особистісне утворення, в якому представлені, взаємопов'язані між собою, мотиваційна, пізнавальна та соціальна сфери, було систематизовано діагностичні методики, які допомагають виявити стан сформованості названих сфер. Для виявлення стану сформованості мотиваційної сфери запропоновано вивчення: мотивації молодшого школяра до навчання в школі (за методикою О.Ануфрієва та С.Костроміної) та проективної методики та анкетного методу «Що мені подобається у школі», почуттів, які дитина переживає в школі (за методикою С.Левченко), «Тесту шкільної тривожності» ( за методикою Філіпса). Названі методики плануються для випускників початкової школи, для першокласників – методика дослідження мотивації М.Р.Гінзбурга, експериментальні матеріали і система оцінок за названою методикою підготовлено І.Ю.Пахомовою і Р.В.Овчаровою З метою дослідження стану розвитку пізнавальної сфери планується: тестова робота, спрямована на виявлення стану розвитку поняттєвого мислення та інтелектуальних умінь, діагностична методика «Використання предметів» для виявлення стану розвитку дивергентного мислення. Шляхом спостереження планується визначити стан розвитку емоційно-вольових якостей як складової соціальної сфери та за допомогою методики «Сходинки» виявити самооцінку молодшого школяра.
З метою систематизації діагностичного матеріалу для вчителя було проаналізовано зміст поняття «психологічна готовність вчителя до професійної діяльності». Встановлено, що “психологічна готовність до професійної діяльності” є цілісним утворенням психіки людини, що інтегрує в собі ряд психологічних феноменів, які знаходяться в тісному взаємозв’язку, має складну динамічну структуру, між компонентами якої існують функціональні зв’язки (Д. К. Войтюк, П. П. Горностай, Л. М. Карамушка, С. М. Кучеренко, О. Ф. Ліненко, С. Д. Максименко та ін.). Аналіз літератури з проблеми дослідження засвідчує існування двох основних підходів до визначення змісту та структури психологічної готовності: функціонального, прибічники якого розуміють психологічну готовність до професійної діяльності як психічний стан (О. Н. Асмолов, Т. В. Іванова, Н. В. Кузьміна, М. Д. Левітов, Е. О. Мілерян, К. К. Платонов, Л. С. Нерсесян, Є. А. Фарапанова), особистісного, у межах якого дана готовність розглядається як особистісне утворення (К. М. Дурай-Новікова, Л. В. Долинська, М. І. Дяченко, Л. А. Кандибович, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, О. В. Скрипченко). Ми розглядаємо готовність вчителя до формування соціально успішної особистості молодшого школяра як інтегроване особистісне утворення. Структурними компонентами, які обумовлюють названу готовність вчителя є: мотиваційний, теоретичний, операційний та соціальний. Планується виявити стан сформованості мотиваційного компонента готовності, зокрема, прагнення до професійного самовдосконалення, за допомогою анкетного методу,опитувальника професійної спрямованості Дж. Голланда; стан сформованості теоретичного та операційного компонентів готовності – за допомогою авторської тестової роботи, надситуативного рівня мислення у процесі розв’язування педагогічних задач за М.Кашаповим, планується застосувати методику дослідження інтелектуальної лабільності В. Г. Козлової, методику дослідження особистісної креативності Є. Є. Тунік. Стан сформованості соціального компонента (емоційно-вольова складова та комунікативна складова) готовності планується дослідити за допомогою діагностичної методик: оцінки психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги і комфортності, методика дослідження рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, дослідження вольової саморегуляції М. С. Корольчук, дослідження стилю саморегуляції діяльності Г. С. Пригіна, спрямованості особистості у процесі професійної взаємодії, дослідження професійної самооцінки Н. П. Фетіскіна, дослідження самовідношення В. В. Століна.
Звіт про завершення І (організаційного) етапу експерименту заслухано, обговорено та схвалено на засіданнях педагогічних рад експериментальних закладів загальної середньої освіти, засіданні кафедри практичної психології факультету педагогіки і психології НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол № 1 від 29 серпня 2019 р.), засіданні Вченої ради Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України (протокол № 6 від 26.09.2019 р.).
На ІІ (концептуально-діагностичному) етапі дослідно-експериментальної роботи планується:
♦ Визначити методологічні та теоретичні засади формування соціально успішної особистості учня початкової школи.
♦ Розробити зміст, структуру, критерії та показники сформованості соціально успішної особистості учня початкової школи та готовності вчителя, батьків до формування названої особистості.
♦ Розробити психолого-педагогічний супровід формування соціально успішної особистості учня початкової школи, а саме таких його складових: концептуальної (психолого-педагогічні умови, принципи навчання і виховання); змістової (завдання, спрямовані на розвиток поняттєвого, дивергентного мислення та здатності управляти власними емоціями); процесуальної (інтерактивні методи навчання і виховання, педагогічні можливості їх впровадження на заняттях у загальноосвітньому навчальному закладі та у родинному середовищі).
♦ Створити програму формування соціально успішної особистості учня початкової школи, яка охоплюватиме роботу з дітьми молодшого шкільного віку, їхніми батьками та вчителями
♦ Виявити стан сформованості соціально успішної особистості учня початкової школи.
♦ Виявити стан готовності вчителя до формування соціально успішної особистості учня початкової школи.
Наукові керівники:
автор педагогічної ініціативи,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри практичної психології
факультету педагогіки і психології НПУ
імені М. П. Драгоманова О. Я. Митник
доктор психологічних наук, професор,
директор Українського науково-методичного
центру практичної психології і соціальної роботи
НАПН України В. Г. Панок
Координатор Г. Е. Самойленко
|
