Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо – АЕС.
Л. Костенко
34 роки відділяє нас від Чорнобильської катастрофи, а той чорний день трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслiдно, вiн буде завжди об’єднувати всiх одним спогадом, одним сумом, однiєю надiєю.
25-26 квітня в спеціальній школі №304 було проведено Дні пам’яті «Дзвони Чорнобиля».
Висвітленню чорнобильського лиха, проблем охорони природи, заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були присвячені екологічні проекти «Чорнобиль не має минулого», «Чорнобиль – рана України», «Зона відчуження», « Дзвони пам’яті», «Таке не повинно повторитися».
Учні школи презентували свої власні вірші у проекті «Пропусти Чорнобиль крізь серце», присвячені героїзму людей, які ціною життя рятували світ від цього лиха.
26 квітня – День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя.
