«Національні символи України», 11 клас, Кірєєва К.Р.

Проведено у 11-Б класі 1 вересня

Свідомий громадянин - патріот України
1. Це патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність і активність, готовність трудитися для розквіту Батьківщини, захищати її, підносити міжнародний авторитет.

2. Це - повага до Конституції, законів Української держави, прийнятих у ній правових норм, сформована потреба в їх дотриманні, висока правосвідомість.

3. Це досконале знання державної мови, постійна турбота про піднесення її престижу й функціонування в усіх сферах суспільного життя й побуту.

4. Це повага до батьків, свого родоводу, до традицій та історії рідного краю, усвідомлення своєї належності до нього як до представника, спадкоємця й наступника.

5. Це дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію.

6. Це фізична досконалість, моральна чистота, висока художньо-естетична вихованість.

7. Це - гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій , звичаїв інших народностей, що населяють Україну, висока культура міжнаціонального спілкування.

8. Це патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, суспільна ініціативність і активність, готовність
трудитися для розквіту Батьківщини, захищати її, підносити міжнародний авторитет.

9. Це - повага до Конституції, законів Української держави, прийнятих у ній правових норм, сформована потреба в їх дотриманні, висока правосвідомість.

10. Це досконале знання державної мови, постійна турбота про піднесення її престижу й функціонування в усіх сферах суспільного життя й побуту.

11. Це повага до батьків, свого родоводу, до традицій та історії рідного краю, усвідомлення своєї належності до нього як до представника, спадкоємця й наступника.

12. Це дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію.

13. Це фізична досконалість, моральна чистота, висока художньо-естетична вихованість.

14. Це - гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій , звичаїв інших народностей, що населяють Україну, висока культура міжнаціонального спілкування.

Тема: "Національні символи України"

Мета:
- формування громадянина - патріота України;
- виховувати в учнів повагу до державних символів України (герб, прапор, гімн);
- прививати любов до своєї держави;
- ростити гідних патріотів незалежності України, свідомих, вихованих особистостей;
- обговорення історії винекнення прапора, малого герба, гімну України.

Тип уроку: Урок - бесіда.

Обладнання: портрет президента, плакати з записом гімну, гербом, прапор, святково прибраний стіл, оформлені дві класні дошки, букети квітів, прибраний святковий стіл (рушник, калина, дзвоник).

Музичне оформлення: запис гімну України.

Хід уроку.
I. Організаційний момент.

II. Звучить гімн України (всі учні стоять і співають)

III. Розповідь вчителя про символи України, особливу увагу приділяє розповіді про прапор:

О прапор наш, Вкраїни стяг шовковий,
Як сяєш ти в повітрі золотім!
І хто б сказав, скільки страждань і горя
Блищать слізьми у полиску твоїм

Прапор як символ об'єданання людей виник ще за античних часів і набув поширення в Європі у середні віки.

Прапор Руської землі мав червоне поле із зображенням на ньому золотого тризуба або двозуба. А полотнище Галицько-Волинського князівства виготовлялося з тканини блакитного кольору і мало за герб зображення золотого лева.

Продовженням розвитку історії прапора України стало XVIII століття. На знаменах Київського, Чернігівського та Лубенського полків на синьому або блакитному тлі проступали золоті та червоні хрести й інші знаки.

А вже з XIX століття жовто-блакитний прапор наполегливо заявляє про себе. Так, 1848 року мешканці Львова підняли на міській ратуші український національний прапор. І Австрійська влада була змушена прийняти цей виклик нашого
народу. Вона дозволила українцям використовувати жовто-блакитну символіку.

22 березня 1918 року Законом про Державний прапор Української Народної Республіки було остаточно затверджено форму і кольори нашлгл прапора. Ініціатором прийняття цього важливого Закону був Михайло Сергійович Гру шевський. Після перевороту гетьмана Павла Скоропадського жовто-блакитний прапор було замінено на синьо-жовтий. Саме таким і дійшов він до наших днів.
Потім були довгі дисятиліття боротьби нашого народу за те, щоб український стяг зайняв належне йому місце - замайорів над Києвом, над усією Україною.

У наш час вперше синьо-жовту стрічку, прикріплену до одягу, використали львів'яни під час мітингу 12 березня 1989 року. А загалом маленькі блакитно-жовті прапорці затріпотіли в руках учасників "жовтого ланцюга" 22 січня 1990 року. Взявшись за руки в містах, селах та вздовж великих трас, наші земляки символічно об'єднали Західну і Східну Україну, продемонструвавши таким чином свою єдність як народу.

Перший національний прапор для Києва пошила львів'янка Наталя Кареліна-Лучко. Він був піднятий на щоглі біля будинку Київської міської ради 24 липня 1990 року. Синьо-жовтий прапор для будинку Верховної Ради України урочисто підняли 4 вересня 1991 року.

Прапор -це державний символ,
Він є в кожної держави;
Це для всіх - ознака сили,
Це для всіх - ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє - небо, жовте - жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він - святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки є народом
Українським в Україні.

Другий символ України - це її герб. Історія нашого Державного Герба сягає сивої давнини. Спочатку герби карбувалися на княжих грамотах, монетах.
Учені- історики вважають, що колись тризуб був знаком родових старійшин чи племінних вождів. А згодом його зображення стали використовувати як тавро.

За давньогрецькою міфологією, бог морів Нептун тримав у руці тризубець. Інші древні перекази свідчать, що жовта та блакитна фарби були символами легендарної Анлантиди, нащадками якої вважали себе наші далекі пращури. Існує версія, що тризуб символізує так звану Трійцю Життя: Мудрість. Знання і Любов.

Найперші спогади про тризуб як символ держави ми знаходимо на території України. Вони датувалися першими століттями нашої ери в Боспорському царстві й використовувалися як родові знаки боспорських царів. У VI-VIII століттях цей знак знаходимо на Полтавщині та Київщині. За княжих часів тризуб почав набувати сучасної форми. Так, на деяких давніх та середньовічних храмах збереглися знаки у вигляді тризуба. А в XV-XVI століттях тризуб зустрічається в Україні як складовий елемент геральдичних знаків окремих знатних династій та родів.

Після 1652 року гетьмани та козацтво України, хоч і під "наглядом" Російської імперії, але все ж таки самостійно розвивали свою національну культуру і продовжували традиції використання нашої національної символіки. Тризуб був визначальною ознакою на корогвах козацьких полків.

Протягом століть тризуб був поширеним знаком по всіх князівствах Київської Русі, за тривалий час він зазнва певних змін, але все-таки зберіг свою первісну основу в зображенні. На сьогоднішній день відомо аж понад 200 різновидів тризуба. Дослідники походження цього знака висловлюють багато думок щодо його суті. Існують припущення, що тризуб символізує
єдність Бога Отця, Бога Сина та Бога Духа Святого.

Сучасний герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю. У наш час тризуб став і символом відродження Батьківщини та її традицій, продовженням славних сторінок нашої історії. Тризуб як Малий герб суверенної України був остаточно затверджений Верховною Радою 19 лютого 1992 року.

Як птах золотий в переливах,
На прапорі грає, горить.
Це знак наш, це фабрики й ниви,
Це символ, що будемо жить.
Це хліб наш, вугілля і цукор,
Степи плодовиті, моря ...
Це в праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність —
Вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня,
Це пісня нової доби ...
Це юність, це клич покоління,
Що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно. -
Золотий непокірний Тризуб!

Гімн - це по своїй суті урочистий музичний твір. Літературною основою гімну є твір, сповнений символікою та високим пафосом. Від
будь-якої іншої пісні гімн відзначається урочистою мелодією розміреного (частіше маршового характеру). Поняття "гімн" протягом віків змінювалося. У Стародавній Греції гімнами називали пісні, присвячені визначним подіям, героям та богам. У часи середньовіччя були поширені духовні гімни, а в періоди визвольної боротьби гімни виконували роль бойових, закличних пісень.

У наш час гімн виконує роль символу тієї чи іншої держави. Походження гімну України також досить цікаве. Слова урочистої пісні "Ще не вмерла України ..." написав у 60-х роках XIX століття Павло Чубинський - український поет, фольклорист і етнограф. Вперше текст твору був надрукований 1963 року. Він швидко розійшовся у рукописах і надрукованих текстах. Спочатку його навіть приписували перу Тараса Григоровича Шевченка.

На музику вірш майбутнього гімну поклав композитор Михайло Вербицький. На жаль, доля гімну України також була нелегкою За виконання цього твору наші співітчизники переслідувалися Рядянською владою, потрапляли до в'язниць. І лише 29 січня 1991 року в місці Бориспіль його виконанням було урочисто вшановано пам'ять Павла Чубинського. А 16 січня 1992 року Верховна Рада Укараїни затвердила гімн як Державний Гімн України, трохи замінивши слова "Ще не вмерла України і слава, і воля" на "Ще не вмерла України ні слава, ні воля".

Державний Гімн України звучить і при церемонії підняття Державного Прапора на щоглу. Під час звучання Гімну України слід пам'ятати, що присутні мають встати й віддати належне головній пісні держави: цивільні - покласти праву руку на серце, військові - віддати честь. Усі мають стояти лицем до Прапора України.

Тож давайте і ми зробимо так само і вшануємо символи нашої вільної Батьківщини.

Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди!..
Любіть Укараїну у сні й наяву.
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов 'їну.
Між братніх народів,
мов садом рясним,
Сієя вона над віками,
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіма своїми ділами.
Любіть у коханні, в труді і в бою,
Як пісню, що лине зорею,
Всім серцем любіть Україну свою,
- І вічні ми будемо з нею.

IV. Виступи учнів.
а) Прапор - одним із символів назалежної України - Шкот Ганна, Васильєва Галина
б) Тризуб - малий герб України - Антоненко Анатолій, Кракович Андрій
в) Гімн України - Латишева Алла
г) Слова і вірші про Україну - Скаля Альона, Завертна Кристина, Сенченко Катерина.

IV. Заключне слово вчителя:
Народна мудрість говорить ''Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму". І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас у серці, то Україна, громадянами якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою державою: Моя найкраща в світі сторона! Чарівна, неповторна Україна! Для мене в цілім світі ти одна І рідна, ймила, дорога, єдина!