Презентація 5В клас Підготовлено: Кірєєва Катерина Романівна Мета:
Формування громадянина-патріота України.
Ознайомлення дітей з історією держави, традиціями, виховати патріотичні почуття, розвивати почуття колективізму, дружби, людяності, відповідального відношення до обов`язків. Сприяти розвитку гармонічно розвиненої особистості, формувати і піднімати рівень самоврядування.
Сценарій (Відео на слайдах)
Ведучий Слово «козак» означає вільних, незалежних від пана людей. Перші козаки з`явились в Україні дуже давно, декілька століть тому. Та найбільшої слави зажили запорозькі козаки. Це були волелюбні і надзвичайно сміливі люди. Вони не хотіли коритися ні туркам, ні татарам, ні польським панам, які нападали на їх родючі землі.
(Виходить дівчинка з паляницею)
Гостей дорогих ми вітаємо щиро.
По-козацьки стрічаємо з хлібом і сілью. (Відносить директору)
(Фонограма) Народний танець. Стелз.
(Виходять козаки) 1 козак
У рідному краї і серце співає,
Лелек здалеку нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть.
2 козак
І я припадаю до нього устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без неї
Збідніє, збідніє земля назавжди.
3 козак
Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.
4 козак
В яку не пішли ми дорогу,
Ти, ти пісне, над нами злітай!
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край.
5 козак
Наш приятель – сміливий вітер,
Відвага – це наш заповіт.
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.
(На сцену відходять дівчата)
1 козак
Браття! Дивіться яка гарна діва!
Я б із нею…
2 козак
Та нащо воно тобі брате?
1 козак
Ну дуже вже вона гарна.
(Пісня-діалог «Ніченька місячна» + «Я не дам»)
Ведуча
Україно! Рідний край. Золота чарівна сторона. Земля рястом уквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів можна сказати про любов та історію нашої рідної сторони.
З давніх-давен линули слова про Україну, про її щирий працьовитий народ, про славне козацтво. Ми з вами – нащадки славних запорозьких козаків, які прославили нашу милу, рідну Україну хоробрістю, мужністю та веселим гумором. Щира пісня, весела, гумор завжди супроводжували наших козаків в їхньому нелегкому житті.
(Всі стоять півколом)
В світлицю входить обірванець. Кошовий байдуже дивиться на нього.
Кошовий: Швидко, в хронологічній послідовності, перерахуй мені рішення Вселенських соборів – і вільний, іди сам знаєш куди…
(Фонограма)
(Приїжджає посланець, передає лист.)
(Писар читає письмо) Хоробрі воїни, умілі полководці! На наші землі знов іде напад злісних і безжалісних татар.
Кошовий падає на коліна, плечі його здригаються. Чутно, як він шепче:
Все, що нажито непосильною працею, все знову втрачаємо…
(Схоплюється і вихоплює з ножен шаблю.)
Та доки ж кляті татари будуть знущатися над християнським людом?! Доки будуть поганити віру Христову!
(Виходить з строю осавул, кидає шапку, витягує шаблю.)
1 козак
Дозволь батьку отамане,
Нам на башти стати,
Татарин стане із мечами,
А ми з палашами.
2 козак
Не виб`ємо палашами –
Виб`ємо кулаками.
Нехай слава не поляже
Поміж козаками!
Отаман
Не дозволю, милі браття,
Вам на башти стати,
Бо одну кров християнську
Будем проливати!
Всі разом
Нехай слава не поляже поміж козаками!!!
Ведучий
Козаки не могли примиритися з нападами татар. Тому, полишивши свої домівки і сім`ї, піднялися на боротьбу.
Гарна, багата та кохана наша земля. Тут живе свобода, тут живе братство, тут живе справжнє кохання. Та дуже скоро вороги прийшли на наші землі. Кров, горе, рабство… Але є ще великі відважні та непереможні воїни! Кожен готовий померти за честь, за любов, за славу, за віру. Вони - козаки, які б`ються за останню краплю крові. За нашу честь. За нашу славу, за наше кохання.
(Фонограма)
(Танець битви)
Тут же запалали з усіх боків турецькі укріплення. Посипалися на злісних ворогів кулі козацькі. Не витримали татари такого нападу і кинулися тікати.
(Фонограма)
А коли зійшло сонце, славетні переможці поверталися до рідних хат із черговою перемогою.
(Фонограма, пісня)
Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків.
Приспів:
Гей, співайте козаки
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки
Волю золоту.
Наші козаченьки – славні запорожці,
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу,
Прапор малиновий кличе у похід.
Приспів.
Квітне наша доля, наче маки в полі.
І ранкове сонце виплива з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в колисках виростають знов.
