«Погляд учня» Вересень 2011

Тема номера:
Початок навчального року

• Знайомтесь - 5 клас!!!
  
• Інтерв’ю
   
    
   

День знань

 Щороку 1 вересня для учнів відкриваються двері численних шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів, технікумів. Але чому саме 1 вересня, а не 10, 15 або 1 жовтня ми починаємо новий навчальний рік? Ця традиція прийшла до нас в XV столітті з Візантії, де 1 вересня відзначали настання нового (не тільки навчального) року. У цьому святкуванні був і духовне, і світське сенс. Духовний - тому, що візантійські богослови і мислителі припускали, що Бог приступив до створення світу саме 1 вересня, а значить, з цього дня розпочалося і сам час. Світський (мирський) сенс полягав у тому, що до вересня закінчувалися всі польові роботи. Тим більше що роздобути дітей (навіть дворянських) із села в міські навчальні заклади до закінчення жнив не було можливим.

Щоправда, не всі навчальні заклади починали навчальний рік 1 вересня. Якщо за гімназіями держава стежила більш-менш суворо, то недержавні навчальні заклади Російської імперії починали навчальний рік хто-як. У документах трапляються дати 20 і 31 серпня, 15 і 26 вересня, 1 і 15 жовтня, а сільські школи грамоти починали працювати тільки 1 грудня. Що стосується радянського часу, то до середини 30-х років директори шкіл до початку навчального року ставилися дуже вільно.

Єдиний початок навчального року було введено тільки 3 вересня 1935 року.

Ну а коли ж починають навчатися діти в інших країнах?

1 вересня відкриваються двері шкіл у Чехії, на Україну, в Білорусії, в країнах Прибалтики. А ось у дітей в Німеччині немає чіткого графіка початку навчального року: у кожній з 16 федеральних земель навчальні заклади починають працювати протягом серпня - вересня. В Іспанії також в різних провінціях навчальний рік починається по-різному, в залежності від строків збирання врожаю, проте затягувати пізніше 1 жовтня суворо забороняється. В Італії, навпаки, тільки з 1 жовтня починають відвідувати школу. У Швеції - 15 серпня. У Франції немає чіткого терміну Дня знань. Десь навчальний рік починається 1 вересня, а десь й 15. З середини серпня починають навчатися діти в Данії, а в Англії, Канаді та США навчальний рік завжди починається в перший вівторок вересня. У Японії вирішили, що початок навчання - це дуже весело, і починають новий навчальний рік ... 1 квітня. Але японцям не звикати посміхатися навіть тоді, коли хочеться плакати, шкодуючи, що безтурботні шкільні канікули закінчилися.

У Греції школи відкривають двері 12 серпня.

В Австралії все не так, всі ходять на головах і навчальний рік починається тоді, коли у нас всі школярі вже передчувають його закінчення - 1 лютого.

У всіх республіках нашого колишнього Союзу День знань святкують, як і ми, - 1-го вересня.

Джерело: http://www.obrazovanie.lv/modules/press/article.php?storyid=262

Свято Першого дзвоника пройшло, як завжди, пречудово.

Якщо зранку подвір'я школи наповнюється гомінкими голосами малечі та п'янкими запахами міріади квітів – настало світле свято 1-го Вересня, Дня Знань. Традиційно кожного року теплими словами привітань школа всіх зустрічає, аби кожен учень, особливо – кожен першокласник), відчув урочистість першого кроку на шляху знань, турботу про себе та людську підтримку.

Вітаємо
ЛІДЕРІВ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
на 2011-2012 н.р.

5 класи

Чому п’яті класи? Тому що вперше у них з’явилося багато нових вчителів, нових предметів, нових друзів і, будемо сподіватися, нових гарних вражень

В нашій школі панує взаєморозуміння і щоб воно тривало вічно, треба прислуховуватися до думки один одного, і особливо до наших молодших школярів. Саме тому ми вирішили поцікавитись їх думками та почуттями.
24 вересня ми провели опитування серед учнів 5-х класів і пропонуємо вам познайомитися з результатами.

1. Чи подобається вам ходити до школи?
Так відповіли 91% опитаних, Ні – 9% .

2. Чи знайомі ви з шкільними правилами?
Так – 82%, Ні – 18%.

3. Чи сподобалось вам свято «Першого Дзвоника»?
Так – 82%, Ні – 18%

4. Чи подобаються вам ваші вчителі?
Так – 100%, НІ – 0%

5. Чи дружня атмосфера в вашому класі?
Так – 91%, Ні - 9%


6. Що вам найбільше подобається в нашій школі?
Найчастіше діти відповідали: комфортні просторі кабінети, уроки фізкультури, вчителі не ставлять поганих оцінок до 1 жовтня (в нашій школі існує спеціальна програма, що допомагає дітям освоїтись), чудовий педагогічний колектив.

7. Чи задоволені ваші батьки тим, що ви навчаєтесь в спеціалізованій школі №304?
Так – 100%, НІ – 0%

8. Чим відрізняється середня школа від молодшої?
Більшість учнів вважають: п ятикласники навчаються в багатьох класах, в середній школі потрібно бути серйознішим (зменшився час для ігор), з явилось багато нових предм етів

9. Чи старанно ви вчитеся?
Так – 91%, Ні– 9%

Отже, наша школа була, є і буде завжди улюбленим місцем для всіх дітлахів.

Найголовніше в будь-якій школі, в будь-якому класі є самоврядування. Без нього не буде порядку… Дивно, але деякі учні навіть не знають що це таке… Так от, самоврядування - надане законом і державною владою право місцевих органів самостійно розв'язувати коло питань, що входять до їхньої компетенції; діяльність щодо реалізації цього права. В нашій школі самоврядування – це президент і міністри.

Ми провели  опитування…

Чи подобається вам, як працює самоврядування вашого класу?

Чи подобається вам, як працює самоврядування вашої школи?

1. Ким ви мріяли стати у дитинстві?
Міліціонером.
Чому?
Бо хотіла носити форму.

2. Чому ви стали саме вчителем англійської мови?
Це фортуна. Так сталося…

3. Розкажіть про свою родину.
Чоловік, син, кішка Ксюха.

4. Яке у Вас хобі?
Читати книжки.
А яка ваша улюблена книга?
«Анна Каренина».

5. Яка ваша улюблена страва?
Відбивні.

6. Що б Ви порадили учням, які вивчають англійську мову?
Вчити!

7. Яким видом спорту чи мистецтва ви захоплювалися у дитинстві?
Спорт не любила… Писала вірші.

8. Чи задоволені ви своєю роботою?
Так, дуже.

9. Які переваги й недоліки є у вашій професії?
Переваги – спілкування з дітьми;
А недоліки – ранній початок робочого дня.
10. Опишіть себе, як вчителя трьома словами.
Вимоглива, креативна, непередбачувана.

Інтерв’ю брали Медовник Дарія та Бабкевич Владислава 6-В

Радянські партизани — диверсійно-терористичні загони, які боролись методами партизанської війни проти військ Німеччини та її союзників на окупованих Вермахтом територіях СРСР у 1941—1944 роках. Стратегічне керування «партизанським рухом» здійснювала Ставка Верховного Головнокомандування СРСР через Центральний штаб партизанського руху у Москві. Найбільш відомі керівники радянського партизанських військових з'єднань в Україні: Ковпак Сидір Артемович, Федоров Олексій Федорович, Сабуров Олександр Миколайович, Вершигора Петро Петрович. Проте не всі партизани були частиною армії підконтрольній Москві, часто партизанами ставали патріоти, які не бажали підкорюватись Німцям, брали зброю і шли в підпілля… Та часто у них навіть не було зброї, але вони все одно намагались нашкодити окупантам….

Український історик Анатолій Кентій вважає, що за всі роки німецької окупації через лави радянських партизан, підконтрольних Москві, пройшло 50-70 ти¬сяч чоловік. Кількість же не радянських, тобто не підконтрольних УШПР або антирадянських партизан було в 2-3 рази більше.

Мета партизанської війни - це надання народом країни опору противникові, що окуповує його територію або боротьба із злочинним антинародним режимом що незаконно перебуває при владі в країні. Партизанські групи підривними діями заставляють противника охороняти себе за допомогою великої кількості сил і витрачати їх і засоби безцільно. На охопленою партизанською війною території треба діяти так, щоб противник не міг вільно ходити по ній без зброї, щоб його весь час переслідувало почуття страху.

Основні об'єкти дій партизан:
• Знищення особового складу армії і поліції в місцях їх дислокації.
• Диверсії на автомобільних і залізних дорогах по скруті використання їх силами противника.
• Захоплення або знищення ліній телефонного зв'язку (повітрям і підземною), центральних вузлів зв'язку і радіостанцій.
• Диверсії проти енергетичних мереж і електростанцій.
• Напад і розгром (знищення) центрального штабу противника.
• Знищення, захоплення транспортних засобів (військових і звичайних).
• Знищення зв'язкових і агентів противника.

Партизанський рух — це масовий прояв високого патріотизму, жертвенності і самопожертвування сотень тисяч людей різних національностей і світоглядів, самовіддана боротьба народу за свою свободу, національне існування. У неспокійні роки Великої Вітчизняної війни з ворогом боролися не лише регулярні частини Червоної Армії, але і весь волелюбний український народ. Фронт видимий і невидимий проходив через всю територію України. Ми не повинні забувати про тих людей, які пройшли крізь найскладніші випробування, відстояли право людей на свободу, врятували нашу країну та світ від нацизму.

У День партизанської слави ми з великою вдячністю говоримо про мужність, стійкість та самовідданість. І ми вшановуємо всіх тих, хто подарував майбутнє нам та нашим нащадкам. Тільки разом, об'єднавши зусилля всієї світової спільноти, ми зможемо ефективно протистояти тероризму, дискримінації, національній та релігійній нетерпимості. Це наш борг перед Вами – гeроями-переможцями! Дорогі ветерани!

Низький Вам уклін та щира вдячність!

Учні 7-Б класу та Михайлова Аліна 5-В

Cпіть краще!

Багато людей сплять достатньо, але при цьому не висипляються, не відчувають після пробудження бадьорості. А справа в тому, що питання не в тривалості сну, а в його якості. Причин неякісного сну досить багато. Це і сидіння допізна за комп’ютером, і стреси, і неправильне харчування, і не провітрена спальня і схильність до хропіння під час сну, і навіть поганий підбір постільної білизни.

Вчені з’ясували, що проводити багато часу в ліжку - не кращий вихід, тому що в цьому випадку сон стає надмірним. Навпаки, якщо спати менше, сон стає більш глибоким, що дозволяє організму виспатися більш якісно, відновити сили.

Безумовно, якість сну залежить від загального стану організму, але також і від умов, які людина сама собі створює для продуктивного сну. На ці умови потрібно звернути увагу в першу чергу. Треба забезпечити доступ свіжого повітря, треба недозволяти собі багато їсти перед сном, треба прагнути оберігати себе від стресів і необгрунтованих переживань. Треба з’ясувати, чи не страждаєте ви хропінням. Загалом, потрібно серйозно віднестися до проблеми якісного сну і прийняти при необхідності відповідні заходи. Тому що поганий і неякісний сон не призводить нідочого хорошого.

Гупало Тетяна 9-А

Веселі анекдоти

Гордість
Петрик одержав у школі двійку. Батько запитує його:
- Як справи, Петрику?
- З батьком двієчника – не розмовляю.

Шоколадка
- Світланко, смачна шоколадка? – запитує бабуся.
- Так смачна…
- Чого ж така невесела?
- Бо я її вже з’їла.
 

   © Designed by Герасимчук Юлія