«Козацькому роду нема переводу». 5-а клас

СЦЕНАРІЙ
На екран – фрагмент з мультфільму про козаків.

Виїжджають 3 козаки на конях.
Звучить пісня «Козаки» («Тінь сонця»).

1й козак:
Де Дніпро наш котить хвилі,
Рве стрімкі пороги,
Там країна, вся зелена,
Славний край розлогий,

2й козак:
Там козацтво виростало,
Слави й волі здобувало,
Україно, Україно,
Славний край козачий!

3й козак:
Там, де Чорне море грає,
Буг, Дністер хвилюють,
Де шляхами, де степами
Козаки мандрують,
За народ там і за віру
Ніс козак життя в офіру.
Україно, Україно,
Славний край козачий!

1й козак:
Всюди ми бували, друзі. Куди ж ми потрапили цього разу?

2й козак:
В Стамбулі воювали, в Парижі гостювали, а такого не чували…

3й козак:
І таких чудес не бачили. Чуєш, музика без музик грає. А цій диво-стіні наші портрети намальовані

1й козак:
Та ми ж в Україні!

2й козак:
Звідки ти знаєш?

3й козак:
Та ось о ж, люди у вишиванках!

1й козак:
Гей, хлопці! А чи є серед них наші браття-козаки?
Є! (на сцену вибігають половина хлопців)

2й козак:
А чи залишились ще в Україні справжні лицарі?
Так! (вибігають друга половина хлопців)

3й козак:
А гарні козачки?)))
Ми!

(на сцену вибігають дівчата)

Всі разом співають пісню «Їхали козаки…»
(під мінусовку «Їхали, козаки із Дону додому (Ой, ти, Галю, Галю молодая…)»)

Їхали козаки із дому до школи,
Дівчата як квіти,
Хлопці як соколи
Приспів:
Зустрічайте зміну молодую,
Мрієм про козацьку Славу удалую

Мрієм про козацьку
Про шляхетну долю,
Мріємо про щастя,
Мріїмо про волю

Приспів:
Зустрічайте зміну молодую,
5-А науку любить і шанує

Будемо навчатись,
Будемо зростати,
Рідній Україні Славу добувати

Приспів:
Зустрічайте зміну молодую,
Славу свого краю
5-А шанує
Зустрічайте зміну удалую,
 5-А батьків та вчителів шанує

1й козак:
Бачимо-бачимо, бажання стати козаками у вас є. Але одного бажання замало. Щоб бути козаками, треба мати неабияку силу, спритність та хоробрість!
Чи маєте ви силу козацьку?

Хлопці:
Маємо!
Танець хлопців (під пісню «Ой на горі та й женці жнуть» (Олександр Малінін)

2й козак:
Оце справжні козацькі забави!
Так, бачимо, ви дійсно сильні та вправні хлопці!
Але однієї сили замало.

3й козак:
Але однієї сили, щоб бути козаком, замало. Чи шануєте ви наше героїчне минуле?

Всі:
Шануємо!

3й козак:
Чи знаєте ви історію козацтва?

Всі:
Знаємо!

1й хлопець:
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами за високими
Наші прадіди жили.

2й хлопець:
Мали Січ козацьку сильную,
Цінували волю вільную.
Україну свою рідную
Як зіницю берегли.

3й хлопець:
Золотою ниткою історії
Зшиємо козацтва сторінки,
Хоч часи минулого суворії,
В спадщину ж лишили козаки.

4й хлопець:
Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм.
Відродивши чистоту традицій
Єдність із минулим відчуваєм

5й хлопець:
Знаєм, дядьку, славна Січ
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала
І народ наш прославляла.

6й хлопець:
Лиха ж отчий край зазнав…
(Не бажаємо нікому)
Ворог злий нас чатував,
Щоб позбавить свого дому.

7й хлопець:
Бранців до галер кували,
Ржею злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекла.

8й хлопець:
Але наш народ боровсь…
І Хмельницький в нас найшовсь,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко…

9й хлопець:
Запорожець завжди знає,
Звідки ворог зазіхає.
Зможуть зайд перемогти
Запорожці-козаки.

10й хлопець:
А нещодавно ми побували в музеї «Мамаєва Слобода», де дізнались…

1а дівчина:
Що славний період козаччини тривав майже 300 років.

2а дівчина:
Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, від польських та московських загарбників

(тим часом хлопці роблять вправу із шаблями)

3я дівчина:
Вважають, що слово «козак» походить від слова «коза». Козаки були спритні, як кози, вдягались в козячі кожухи.

(тим часом хлопці роблять вправу «одягання кожуха»)

4а дівчина:
Можливо, слово «кайзак» означає «вільний чоловік».

(тим часом хлопці роблять прийом «двоє на одного»)

5а дівчина:
В запорозьких козаків було 265 островів.

6а дівчина:
Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно; вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів.

7а дівчина:
Посередині Січі стояла церква Святої Покрови – з надворі дуже скромна, а всередині повна золота і срібла.

8а дівчина:
Січчю командував кошовий, всі його звали…

Хлопці разом:
Батьком.

9а дівчина:
До військової старшини належали ще військовий суддя і писар.
(Хлопці встають)

10а дівчина:
Козаки мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити три роки у старшого козака.

11а дівчина:
Коли навчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, лук та стріли.
(тим часом хлопці показують)

1й козак:
Так, дізнались ви багато,
І екскурсія, як свято.
Але це суха наука.
Ось хотів би послухать

2й козак:
Що говорить вам «козак»,
Це крилате, горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?

1й козак:
Козаки – це вільні люди!

13й козак:
Козаки – безстрашні люди!

12й козак:
Козаки – борці за волю,
За народу щасну долю!

11й козак:
Козак – чесна, смілива людина,
Найдорожча йому – батьківщина.

10й козак:
Козак – слабкому захисник.
Цінити побратимство звик!

9й козак:
Козак усім народам друг,
І лицарський у нього дух!

8й козак:
Козак вкраїнську любить мову,
Він завжди здержить своє слово!
Отаман виходить вперед, командує:
Козаки! Шикуйсь! Струнко! Праворуч! Кроком руш!
Звучить «Запорізький марш»,
хлопці виходять строєм із актової зали (козаки йдуть на війну)
.
1а дівчина:
Ой, по нашій Україні
То не води грають сині,
Не шумить так гай –

То козацтво йде завзяте
Волі-долі добувати,
Боронити край.

2а дівчина:
Хоруговці вітром мають,
Збруї ясні в сонці сяють,
А огонь в очах –
І над ними ген горою
Сизий сокіл мчить стрілою
В піднебесний шлях.

3я дівчина:
А коли уходили козаки на війну, справжніми берегинями України залишались жінки і дівчата

Танець дівчат(під пісню «Квітка-душа»)

2й козак:
Щось сумно нам стало від спогадів.

3й козак:
А чи не згадати нам веселі вечорниці?

1й козак (мрійливо):
Бандура горлиці бриньчала,
Сопілка зуба затинала,
А дудка грала по балках;

Господиня:
Добрий вечір, добрий вечір!
Довгожданні друзі!
Просимо вас до світлиці!
На веселі, на бадьорі
Наші вечорниці!

Хлопці, що пішли на війну,вертаються, виходять з-за куліс, стають на свої місця обабіч сцени

Дівчина і хлопець підходять з короваєм до Господині

Дівчина:
Вас вітаєм короваєм,
Щастя й радості бажаєм.
Не журіться в нас на святі,
Веселіться, будем раді.

Хлопець:
Хліб-сіль на рушнику ми вам несем,
Любов свою несем безмірну.
Ми гостей добрих любим над усе,

Всі разом:
Як любим рідну Україну!
Дарують коровай журі.

Інша дівчина:
Утоптала стежечку через яр,
Через гору, серденько – на базар.
Продавала бублики козакам,
Вторгувала, серденько, п’ятака.
Я чотири грошика сховала,
За копійку дудника найняла.

(Махає рукою, вибігає хлопець із сопілкою;
Звертається до нього):

Заграй мені, дуднику, на дуду,
Нехай моє лишенько забуду.
Отака я дівчина, така я!
Сватай мене, серденько, вийду я!
Дудник тікає від дівчини
До дівчини підкрадається старий дід, хапає її

Дід:
Я хочу тебе засватати!
Сценка під пісню «Ой під вишнею, під черешнею…» і танок дівчат
В кінці сценки втомлений дід сідає під тином і дивиться на ФІНАЛЬНИЙ МАЙДАНС (під пісню «Ой заграй ми, музиченьку» (Руслана)

1й козак:
Порадували ви нас!
Зрозуміли ми, що і сила у вас є, і козацьку історію ви пам’ятаєте, і вселитися вмієте!

2й козак:
Не спаплюжено козацької слави!
Майбутнє України в надійних руках!

3й козак:
Беремо вас до козацького війська!

1й козак:
А щоб козацькому роду не було переводу,

Присягніться на вірність
Вітчизні і народу!

КЛЯТВА КОЗАКІВ:
Клянемось країну нашу любити, як матір,
Знання свої, працю, життя їй віддати.
З прямої дороги твоїй не зійдемо!
У цьому тобі, Україно,

Всі разом
Клянемось! Клянемось! Клянемось!

ФІНАЛЬНА ПІСНЯ (під мінус пісні «Рідна земля»  (Таїсія Повалій)