Батькам майбутніх першокласників
Детальніше...

27.03.24
Весняні пригоди (8-В клас)
Детальніше...

27.03.24
Позитивні емоції на заняттях гуртка
Детальніше...

27.03.24
«Дороги війни» (5-В, 5-Г класи)
Детальніше...

20.03.24
Фінал ігор з футзалу проєкту «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги»
Детальніше...

Всі новини »

Виховний захід «Лісова пісня»

Виховний захід на тему: «Лісова пісня» (за творчістю Лесі Українки)

Учні 5-Б класу, вивчаючи усну народну творчість, а також твори українських письменників, захопилися творчістю Лесі Українки. Поетеса полонила серця дітей незвичайними, чарівними, фантастичними істотами, які відомі нам з народних міфів, легенд, казок. Усі ми з дитинства любимо казки, адже там панує світ чарівний, дивовижний… І добро там завжди перемагає зло, а правда – кривду. Казка, драма-феєрія «Лісова пісня» зачаровує нас романтичністю, високою духовністю, загадковістю.

Класний керівник Ярошик Лідія Станіславівна

Ведуча. Маленькою Леся була така ж, як і всі діти. Вона любила бігати лу¬ками, лісами, дуже любила річку, гай, поле, озеро, заслуховувалася казка-ми та переказами. Найбільше любила слухати розповіді старих людей про русалок, водяників, інших казкових істот, які нібито існують у природі. Пам'ять маленької дівчинки міцно тримала ці чарівні оповідки.

Леся:
В дитячий любий вік,
В далекім ріднім краю
Я чула казку. Чула раз,
А й досі пам'ятаю.
Кохана сторона моя!
Що раз згадаю я тебе,
То й казку цю згадаю!

(Десь далеко чути звуки сопілки. Мелодія поступово гучнішає, потім замовкає. Серед лісу на пеньочку спить Мавка. Непо¬далік від неї — Лісовик.)

Мавка
Ох, як я довго спала. А хто мене збудив?

Лісовик.
Либонь весна.

Мавка
Весна ще ніколи не співала, як тепер .
Чи то мені так снилось?
Мені здається часом, що верба
Ота стара, сухенька, то — матуся.
Вона мене на зиму прийняла
І порохном м'якеньким устелила
Для мене ложе...
А осика все мене чогось лякає,
Вона й сама боїться — вся тремтить. Дуби поважні надто.
Дика рожа зрадлива,
Так само й глід і терен.
А ясен, клен і явір — гордовиті.
Ні... Стій... Ба! — чуєш?
То весна співає?

(Знову грає сопілка.)

Лісовик
Та ні, то хлопець
На сопілці грає.
Це людський хлопець,
Дядька Лева небіж
Лукаш на ймення.

Мавка.
Хотіла б я побачити його.

Лісовик
Та нащо він тобі?
Се лісовим дівчатам небезпечно!

(Лісовик іде геть. З'являється Лукаш, граючи на сопілці.
Підходить до берези, виймає ніж,хоче зрізати гілку).


Мавка.
Не руш! Не ріж! Не убивай!
Не пий же крові з сестроньки моєї!

Лукаш
Березу ти сестрою називаєш?
Хто ж ти така?

Мавка.
Я — Мавка лісова.

Лукаш
Що ж, ти зовсім така, як дівчина,
Ба ні, хутчій, як панна,
Бо й руки білі і сама тоненька,
І якось так убрана не по-панськи.
А чом же в тебе очі не зелені?
О, уже зелені, А були, як небо, сині...
О, тепер вже сині,
Як тая хмара... Ні, здається,
Чорні, чи може карі?
Дивна дуже ти.

Мавка.
То гарна я тобі?

Лукаш
Хіба я знаю?
Таке питаєш!

Мавка
Чому сього не можна запитати?
Он бачиш, там питає дика рожа:
«Чи я хороша?»
А ясен їй киває в верховітті:
«Найкраща в світі!»

Лукаш

Я й не знав, що в них така розмова.
Я думав — дерево німе, та й годі.

Мавка.
Німого в лісі в нас нема нічого!

Лукаш
А ти давно живеш на світі?

Мавка.
Ніколи я не думала про це,
Мені здається, що жила я завжди.
Так, я жива, я буду вічно жити,
Я в серці маю те, що не вмирає!

(Виконується танець мавок під супровід пісні « Лукашева сопілка).

Login