03 червня 2019 року об 11.00 відбудеться додатковий набір до школи:
3 класи - 2 місця
7 клас - 3 місця
8 клас - 2 місця
інші класи - при наявності вільних місць
Детальніше...


Розклад дзвінків 2018-2019 н.р.
Детальніше...


Шановні батьки!
Наш навчальний заклад цінує та поважає індивідуальність кожної дитини. Шкільна форма не вимагається, але просимо Вас допомогти дитині вдягнутися до школи.
Детальніше...

20.05.19
Захоплююча пригода в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» (7-Б клас)
Детальніше...

17.05.19
Фестиваль «Європейський експрес»
Детальніше...

Всі новини »

Проект 2-в класу «Масляна — 2014»

 »   »   »   »  Проект 2-в класу «Масляна — 2014»

 

28 лютого у 2-в класі було проведено традиційне свято «Масляна». Діти разом з батьками та класним керівником Іщук Людмилою Романівною готувалися до цього свята. Насамперед, учням було запропоновано зібрати матеріал про традиції святкування Масляної у слов’янських народів. Діти разом з батьками знайшли та підготували багато цікавої інформації про це свято, про що розповіли на класній годині.

А яке ж свято Масляної без млинців. В кожній родині існують секрети приготування цієї смачної страви. Діти за допомогою мам та бабусь підготували добірку рецептів «Млинці в моїй родині». Завершальним етапом проекту «Масляна — 2014» було проведення класної години «Масляна».

Хід класної години
1. Масляний тиждень. Що означає кожен день цього тижня?

Масляна
Останній тиждень перед Великим (Великоднім) постом в Україні називається Масляна. Масляна — це перехід від Зими до Весни. Сама назва «Свята Масляна» з’явилася тому, що в цей тиждень їли дуже багато масленої їжі. Масляна завжди славилася млинцями, особливо їхньою кількістю. На це свято пекли і з’їдали величезну кількість млинців. Найчастіше масляничні млинці пеклися з гречаного борошна, рідше — із пшеничного. Головною стравою свята Масляної в Україні були вареники із сиром. Їх їли зі сметаною.

Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та різними заклинаннями можна прогнати Зиму та накликати Весну. Згодом з’явилось спрощене розуміння цього обряду (Зима зустрічається з Весною). А в дійсності, розпочинається нове коло в природі. Пригадуємо, що у давніх народів, зокрема українців, новий рік починався весною. У сиву давнину це свято було пов’язане з поклонінням небесним світилам та вшанування предків.

У перший день цього святкового тижня — «зустрічний» понеділок — селяни робили із соломи опудало Масляної, надівали на нього старий жіночий одяг, садовили на кіл і з веселими піснями возили селом.

У «широкий» четвер припадала середина масляничних ігор та веселощів. Цього дня влаштовували яскраві народні вистави, концерти, гуляння, катання на ковзанах та кулачні бої. «Прощальної» неділі було прийнято проводжати Масляну, що уособлювала собою зиму. Опудало Масляної вивозили за село і урочисто спалювали, вітаючи народження весни. Головною традицією цього дня був обов’язок просити в одне одного пробачення за колишні образи.

2. Масляна у фольклорі слов’янських народів.
Ось як характеризувався перший день настання свята:
Понеділок — зустріч
А ми Масляну зустрічали,
Зустріли, душа, зустріли,
На горушку побували,
Млинцем гору вистилали,
Сиром гору набивали,
Маслом гору поливали,
Поливали, душа, поливали...
(Воронезька губернія)

Четвер — широкий розгул. З цього дня Масляна розгорталася на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких потіх: крижаних горах, балаганів, гойдалок, катань на конях, карнавалів, кулачних боїв, галасливих гулянок. В давнину катання мало особливого сенсу: воно повинно було допомогти руху сонця. Серед козаків була популярна гра «взяття сніжної фортеці», яка проводилася на річці. Починався справжній розгул: возили опудало на колесі, каталися, співали пісні, колядували. Особливо діти.

Катання.
Каталися весь тиждень, починаючи з четверга, в останній день, в чистий понеділок, в перший тиждень посту. Каталися з гір на Ледянка, на конях по селу, на озері. Жінки катали дітей — для того, «щоб льон довгий, хороший виріс». Святкова форма катань — «наввипередки».

Спалення опудала зими.
Зазвичай «опудало», що представляє собою пук соломи в хустці, зав’язаному «по-жіночі», і кофті, ставили на дрова, складені у вигляді колодязя, всередині якого запалювали вогонь. Іноді в ролі «Опудала» виступали живі ряджені люди, яких возили по селу, а ближче до кінця свята вивозили і звалювали в сніг. З опудалом пустували протягом Масляного тижня, підбиваючи під вікна і лякаючи народ. Однак найчастіше масницю спалювали. Іноді опудало — «Пані-Масляну» ставили на сани удвох з красивою дівчиною, а в сани впрягалися троє молодих людей, які везли Масляну. За Масляною простували інші сани — супроводжуючи її. Хода закінчувалося спаленням Масляної за околицею села, в полі. Звичай спалювати Масляну показує, що вона уособлювала зиму, морок, холод . До багаття приносили млинці і пригощали один одного; через вогнище стрибали; навколо нього водили хороводи, при цьому співали пісні, в яких Масляну дорікали за те, що настає Великий піст. У багаття, що горить люди на Русі кричали: «Куди дим, туди млинець, туди Масленка!», «Прощай, Масленаерзовая!», «Гори-гори, Масляна, щоб не згасла.» Приходу сонячного тепла повинні були допомогти багаття, які розкладалися на високому місці, а в середині зміцнювалося колесо на жердині-коли воно спалахувало, то виявилося зображенням сонця.

3. Масляничний базар.
Кого тут тільки не було. Продавець пиріжків, квасу та збитню. Дівчатка продавали ляльок і всілякі ниточки. Бондар пропонував відремонтувати бочки, чоботар ремонтував взуття і недорого брав. А перукар стриг, голив та ще й бороду підправляв. А в лавці можна було купити найдешевші товари. Базар шумів і веселився.

4. Масляничне частування
А після базарювання треба й почастуватися. Батьки підготували смачні млинці з чаєм та солодощами. Звучали пісні про Масляну та млинці. А біля ляльки Масляної діти залихвацько танцювали та водили хороводи.

Класовод Людмила Романівна та діти щиро подякували батькам за допомогу в організації широкої Масляної. Смачними млинцями пригощали шановні: Борщевська Світлана Вікторівна, Стьопа Вікторія Василівна, Могильова Людмила Миколаївна, Ноженко Лариса Андріївна, Дрижирук Жанна Пилипівна, Бондарчук Яна Григорівна, Будяк Ольга Олексадрівна, всі організаційні питання вирішувала Ткаченко Ірина Володимирівна.

Login