Новорічне свято «Дванадцять місяців», 3 клас, Іщук Л.Р.
Класне новорічне свято
Казка «Дванадцять місяців»
Тема: Дванадцять місяців (бал-маскарад на новий лад).
Мета:
1 Вчити дітей працювати над сценарієм невеликої казки, виразно декламувати, працювати великим колективом.
2 Розвивати творчість, уяву, імпровізацію, видумку.
3 Виховувати чуття міри, краси, інтерес до спільної праці з батьками, інтерес до свята як чуда, яке робимо своїми руками.
Проведено: у 3-В класі 22 грудня 2010 року
Підготовлено: вчителем Іщук Людмилою Романівною
Обладнання: святково прибраний клас – ялинка, новорічні екібани, дитячі малюнки, газети, вітальні листівки, паперові сніжинки,
Декорації до казки «Дванадцять місяців»: афіша, ялинки, вогнище,хатина (всередині), палац, підсніжники.
Костюми: місяців, падчерки, дочок, батька, матері, професора Знаювсе, глашатая, принцеси.
Музичний супровід.
Дійові особи
Ведучий1, Ведучий 2, Ведучий 3, Ведучий 4.
Учень 1, Учень 2.
Учитель Знаювсе, Глашатай, Принцеса.
Мачуха, Падчерка, Чоловік, 1-а дочка, 2-а дочка.
Зима, Весна, Одна із сніжинок.
Дванадцять місяців: Грудень - Березень - Червень - Вересень – Січень - Квітень - Липень - Жовтень – Лютий - Травень - Серпень - Листопад
Сцена 1. |
Учень 1 |
У рік новий трапляються дива,
І оживають казочки минулі.
А ось вам, друзі, казочка нова,
Хоч може здатися, що ви її вже чули. |
|
Учень 2 |
Нехай ця казка радість принесе!,
Отож для вас усіх сьогодні п'єса.
Знайомтеся: учитель Знаювсе,
А учениця тут - сама принцеса. |
|
Учитель Знаювсе |
Принцесо, прошу Вас порахувать
І відповідь у зошит записати:
Тож скільки буде п'ять додати п'ять? |
|
Принцеса |
Мені уже набридло рахувати.
Одне і те ж, і так вже цілий рік.
Учитель мій вже знахабнів, я бачу:
Лиш в клас переступаю я поріг,
І зразу сотні прикладів, задачок. |
|
Учитель Знаювсе. |
Але ж принцесо... |
Принцеса
(співає на мотив пісні
з репертуару Сердючки). |
Якщо я вже народилась багата,
То навіщо вчитися й працювати.
Всю роботу відмінно
Тут зробити повинні
Ті, ким буду я завжди керувати.
От захочу: і зима зразу згине,
А весна зігріє нашу країну.
Буде ластівка в стрісі,
Й перші проліски в лісі
Аж до сонця пелюстками полинуть.
Ви скажіть мені, чи хороше свято,
Щоб мороз тріщав й заметіль мела.
Нащо Новий рік взимку святкувати,
Я не поняла, я не поняла. |
Принцеса |
Принцеса я чи ні, скажи-но?!
А краще - далі від біди.
Бажаю, пролісків корзину
Щоб завтра ж хтось приніс сюди. |
|
Учитель Знаювсе |
Але ж зима, принцесо... |
|
Принцеса |
Годі!
Нехай об'являть зараз всім,
Що квіти я чекати згодна
Вже зранку, десь в годинок сім. |
|
Звучить соло для труби композитора Кларка.. |
Глашатай. |
Увага! Увага, народе! Щось маю сказати для вас! Нехай і зимова погода, Та слухай принцеси наказ. До ранку хтось з вас неодмінно У лісі повинен знайти Квіток весняних аж корзину І все це в палац принести. А ще вам скажу не для преси, Хто зробить це перший за всіх Той зразу ж, у мить від принцеси Отримає золота міх. |
|
Сцена 2.
Падчерка, мачуха, дві її доньки.
|
Учень 1 |
У цій хатині, знаєм точно,
Не чули слова "доброта".
Жорстока мачуха, а дочки
Такі ледачі, що біда. |
|
Учень2 |
Лиш падчерка сама, без неньки,
Не знаючи покою й сну,
Працює тут добу ціленьку,
В душі чекаючи весну. |
|
Заходить чоловік мачухи. |
Чоловік |
Оце-то, скажу, холоднеча!
Давно такі зими були!
А ще, як навмисно, під вечір
Мороз озвірів взагалі. |
|
Мачуха |
Чого ти, невдахо, приперся?
Душі в тебе просто нема
Йди геть і не рви мого серця, |
|
Чоловік |
Куди? Подивись-но - зима. |
|
Мачуха і її чоловік співають на мотив пісні "Підманула, підвела"
|
Чоловік |
Ти казала, моя мила,
Щоб прийшов я в понеділок.
Я прийшов - тебе нема:
Підманула підвела.
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела.
Ти ж мене, чоловіка,
З ума, з розуму звела. |
|
Мачуха |
Я казала, у вівторок
Принеси хоч гривень сорок.
Ти прийшов - грошей нема.
Підманула, підвела. |
Чоловік |
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела.
Ти ж мене, чоловіка,
З ума, з розуму звела.
У середу, ти казала,
Буде і часник, і сало.
Я прийшов - цього нема:
Підманула, підвела.
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела.
Ти ж мене, чоловіка,
З ума, з розуму звела |
Мачуха |
Я казала, у четвер
Буде так, як і тепер. |
Чоловік |
Я прийшов - тебе нема:
Підманула, підвела.
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела.
Ти ж мене, чоловіка,
З ума, з розуму звела.
Ти казала, у п'ятницю
Приготуєш гарну птицю.
Я прийшов - її нема:
Підманула, підвела.
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела.
Ти ж мене, чоловіка,
З ума, з розуму звела. |
Мачуха |
Я казала, у суботу
Пошукай собі роботу. |
Чоловік |
Я знайшов, а ти сама
Підманула, підвела.
Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела. Ти ж мене, чоловіка, З ума, з розуму звела. Ти казала, у неділю Буде стіл, як в час весілля. Знов прийшов - тебе нема: Підманула, підвела. Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела. Ти ж мене, чоловіка, З ума, з розуму звела. |
Мачуха |
Все, набрид! Геть швидко з хати, В злиднях прожиті всі дні. Як не можеш щось дістати, Нащо ти такий мені. |
|
Чоловік |
Почекай, хотів сказати,
Є наказ для нас для всіх:
Хто квіток добуде за ніч,
Золота одержить міх. |
Мачуха |
Ви чули, ви чули, дівчата?
Ото, я скажу, новина.
Тож золота можна багато
Вже завтра отримати нам.
А що, як отак ризикнути,
Хоч це і, скажу вам, дурня,
Та ж добре багатими бути
Уже із наступного дня. |
1-ша дочка |
Ну, мамо, оце і загнули: Зима на дворі завива. Ви взимку про проліски чули? Таке взагалі не бува. |
2-га дочка |
Бува... Не бува... А охоче
В багатстві прожити життя.
Чи золота може не хочеш?
Чи золото, може, сміття? |
Мачуха |
Ой, годі сваритися, діти!
Та треба забрати своє.
Чого не буває на світі!
І проліски взимку теж є. |
1-ша дочка |
Болить в мене спина, матусю. |
2-га дочка |
Й тепленька в хатині в нас піч. |
Мачуха |
Так є ж іще падчерка, друзі!
Нехай пошукає за ніч. |
|
Заходить падчерка |
Мачуха |
Ану, ледацюго, до мене!
За день хоч зробила би крок!
Бери краще нашу корзину
І в лісі знайди квіточок |
|
Падчерка. |
Я з ранку весь день працювала,
І ще не сідала на мить.
Зробила роботи немало,
Хотіла якраз відпочить.
Скажу вам відверто, чи можна,
Щоб квіти зимою росли? |
|
|
Ще буде базікати кожен, Дурниці Ти нам не мели. Все сказано. Йди і не майся, Подалі біжи від біди! Без пролісків не повертайся Ти краще назавтра сюди. |
|
Випихає падчерку на вулицю. |
Сцена 3 |
Учень 1 |
Що ж діяти: хочеш-не хочеш,
Та доля така в неї зла. |
|
Учень 2 |
Зібралася падчерка мовчки
І з плачем до лісу пішла. |
|
Падчерка йде по лісу. |
Падчерка |
О Боже мій! Невже з-за квітів тих
Тут, в лісі, гинути я мушу.
Не чую вже ні рук, ні ніг,
А скоро не почую й душу, (замерзає) |
|
З 'являються сніжинки, танцюють.
Танок сніжинок. Місяці запрошують сніжинок на вальс.
Бачать Падчерку і звуть Зиму.
|
Одна із сніжинок |
Зима! Зима! Скоріш сюди!
Дитина в лісі замерзає.
Уже недовго до біди.
А що робити, я не знаю.
|
|
З'являються Зима і торкається чарівною паличкою Падчірки. Падчерка приходить до тями. |
Зима |
У час такий у лісі і сама? |
|
|
Зігрітися я тільки лише мрію. Ви хто? |
|
|
Не впізнаєш? Зима. Іди до мене, я тебе зігрію. Он, бачиш, вогнище. У місяців сім'ї Допомогти і обігріти зможуть. Йдемо туди. Там друзі всі мої. Вони тобі найкраще допоможуть. |
|
Підходять до дванадцяти місяців |
Грудень |
Ану мерщій, мерщій сюди до нас! Скажи-но нам відверто все, дитино,
Що привело тебе в зимовий час,
В таку тяжку холодную годину.
Мороз, ну аж мурашки по спині.
Чого пішла із теплої ти хати? |
|
Падчерка |
Та наказала мачуха мені
Десь проліски у лісі відшукати. |
|
Січень |
Оце-то так! Квітки серед зими?
Такого я не чув іще, повірте.
І знаєш ти, і знаємо всі ми,
Що не ростуть зимою в лісі квіти. |
|
Падчерка |
Та знаю |
|
Лютий |
Ну і що ж то за діла -
Знущатись над дитиною простою?
Невже ж то мачуха така у тебе зла,
Що відпустила дівчинку зимою? |
|
Березень |
Скажу тобі я, Березень, таке:
У місяці моєму так буває -
На небі сонце ясно-золоте
І все навколо зразу розцвітає. |
Квітень |
На те й весна, голубонько моя,
Щоб розцвітали на поляні квіти.
І знаю все оце напевно я,
Бо ж сотні літ ось так і звуся - Квітень |
Травень |
І в травні зеленіє навкруги.
Повір, у цьому я добряче знаюсь,
Кущі, дерева, і поля, й луки.
Бо ж недаремно Травнем називаюсь. |
Червень |
А з червнем літо прийде.В добрий час!
І стане тепло і приємно всюди.
І сонечко усіх зігріє нас,
І будуть вдячні нам за літо люди. |
Липень |
А в липні смачно липи зацвітуть,
І бджілочкам багато є роботи:
Вони над квіточками загудуть,
І свіжим медом враз наповнять соти |
Серпень |
У серпні про серпа не забувай
І не лінуйся працювать ніколи.
Хутчіш новий збирати урожай!
Бо вже чекає, колоситься поле. |
Вересень |
У вересні до школи всі - гайда!
І всі ми з цим, скажу відверто, згодні.
Хто вчитися не любить - то біда!
Куди ж без знань, погодьтеся, сьогодні! |
Жовтень |
Пожовкне листя в жовтні, що робить.
У осені своя краса буває.
Вже день все менше й менше кожну мить, А ночі прибуває й прибуває. |
Листопад |
А я - Листопад. Далі вже зима.
Як ось тепер, ну хто ж цього не знає.
Так що, дитино, зрозумій сама,
Немає взимку пролісків. Немає! |
Падчерка |
Немає пролісків. Та все це знаю я.
Це ж мачуха мені все наказала.
Тож, бачите, то воля не моя -
Я теж їй говорила і благала. |
Зима |
Послухай, брате Березню, в руці
У тебе сила, знаю, ой, велика.
Допоможи ти дівчинці оцій,
А то ж, напевно, буде з нею лихо. |
Березень |
А що! Візьму і все переверну!
Без чар не так цікаво в цьому світі.
На п'ять хвилин покличемо весну! |
З 'являються Весна. |
Зима |
Збирай, збирай-но швидше всюди квіти. |
|
Падчерка збирає проліски. |
Весна |
Букет чарівний щастя принесе,
Злим людям подобріти допоможе. |
|
Падчерка |
Спасибі, друзі! Дякую за все!
Повірити очам своїм не можу! |
|
Весна |
Лиш квітку візьме хтось до рук своїх,
І зразу подобрішають ті люди:
Поселиться любов в серцях у них,
А чари злі ураз розтануть всюди. |
|
Сцена 4.
Падчірка повертається додому з корзиною квітів, вкритоюхустиною. У хаті, мачуха, її дочки, чоловік. |
Мачуха
(здивовано) |
Ти бачиш, повернулась! Хоч зима
Лютує так, що відбирає мову.
Де проліски? Якщо їх тут нема,
То не благай - підеш до лісу знову. |
|
Падчерка (усміхається) |
Нарешті і додому я прийшла,
Побачила пригод-таки немало.
Ось проліски, матусю, принесла,
Корзину повну, так, як ви казали. |
|
Мачуха
(грубо) (бере квітку, нюхає) (зразу добрішає)
|
Не може бути!
Так, давай сюди!
Не вірю навіть, сон оце чи правда. Дочуронько, скоріш до мене йди,
Дай обніму тебе, моя відрада!
Як я могла узимку у світи
Свою дитину випхати із хати
Прости мене, ріднесенька, прости,
Яка ж була зла! Яка пихата! |
|
1-ша дочка (нюхаючи пролісок) |
Пробач! Пробач! Жорстокі ми були. |
|
2-га дочка |
Не розумію, як же ми могли
Тобі в житті робити стільки шкоди. |
|
Чоловік |
А в мене пропозиція якраз:
Якщо в квітках така чарівна сила,
Ми віднесемо проліски в палац,
Щоб їхні чари лиш добро творили. |
|
Танець Мачухи і Чоловіка. |
Всі |
В палац! Скоріше в палац! |
|
Сцена 5
Принцеса, учитель Знаювсе, гості. |
Учень |
Чека принцеса квітів весняних,
Чекає довго і чекає вперто, |
|
Учень |
А поки не приніс ніхто ще їх,
Нудьгу нестерпну розганя концертом. |
|
Концерт |
Принцеса |
Вже сьома ранку - пролісків нема.
Це так народ виконує накази! |
|
Учитель Знаювсе |
Але ж, принцесо, на дворі зима,
Це неможливо, я ж казав Вам зразу. |
|
Заходять мачуха, її чоловік, дочки, падчерка. |
Мачуха |
А ось і квіти! |
|
Принцеса |
Так? Давай, давай!
Ось бачте, вчителю! Тепер мені ви винні! |
Учитель Знаювсе |
Але ж такого справді не бува,
Це дійсно щось таке неімовірне, |
Принцеса (нюхаючи квітку) |
Який чудовий запах, наче дзвін!
А скільки в квітці і краси, і сонця.
І мій народ, який чудовий він,
Приємно подивитись у віконце.
Які у мене помисли легкі!
Спішу, спішу робити я віднині,
Щоб щастя поселилось навіки
У кожнім серці, в кожної родини. |
Принцеса і всі співають пісню з репертуару І.Білик "Если тьі хочешь, чтобы я была с тобой "
|
Принцеса |
В золоті й прикрасах
В діамантах теж |
|
Падчерка |
Скільки не старайся,
Щастя не знайдеш |
Учитель Знаювсе |
Щастя не здобудуть
Мідь і серебро. |
Чоловік |
Усміхайся людям
І твори добро. |
Всі |
Якщо ти хочеш,
Щоб в душі квітки цвіли.
Якщо ти хочеш,
Щоб вони добро несли |
1-ша дочка |
Хай лютує вітер,
Хай мете зима, |
2-га дочка |
Треба завжди жити
В дружбі з усіма. |
Зима |
Вчитися прощати,
Вірить в майбуття, |
Весна
|
Щоб добром і щастям
Повнилось життя. |
Всі |
Якщо ти хочеш,
Щоб в душі квітки цвіли.
Якщо ти хочеш,
Щоб вони добро несли
|
|
|